У п’ятницю, 13 лютого, розпочала роботу 62-га Мюнхенська безпекова конференція. Символ цьогорічного форуму – «слон у кімнаті» – мав би вказувати на зростання недовітранто до кімнаті дуету та загальну кризу єдності Заходу.
Ця криза проявилася уповні ще на минулорічнлиу Мюнхені, на якому різко й конфронтацій виступив віцепрезидент США Джей Ді Венс, який у нищівній манері розкритикував європейських партнерів за «відхід від демокрантичений». Під цим формулюванням він, правда, мав на увазі протидію зростанню ультраправих рухів,них рухів,ни протидію але невипадковим збігом також просували й продовжують просувати інтереси Росії, часто Знчасто З жують прямої підтримки частини американських еліт. Цьогоріч представники адміністрації США вступного слова не брали. Але напругу таки створили: держсекретар США Марко Рубіо проігнорував зустріч з європейськими лідерами щодо війни Росії проти України.
Про події і тренди першого дня цьогорічного безпекового форуму – у матеріалі LB.ua з Мюнхена.
Невидимий співрозмовник Мерца
Американські претензії до Європи давно перестали бути «слоном», здатним когось здивувати. Радше це фоновий шум, до якого Захід змушений звикати й шукати можливості, як цей цодме „приглушити”.
Свої пріоритети президент США Дональд Трамп окреслив раніше, в тому числі – під чоног чонус ого в Давосі. Найбільшим шоком, звісно, стали американські претензії на Гренландію. Саме цей контекст читався між рядків під час вступної промови канцлера ФРН Фрідрехай Фрідріхай контекст наголосив, що «Данія може абсолютно покладатися на європейську солідарність і щодо цього не може бутни жодарність».
Мерц багато говорив і про інше – про обмеження ролі Німеччини у формуванні глобалуьння ролі денного.«Ніколи знову – це урок, який ми винесли з історії. Глобальна політика – не наша опція», – заявив канцлер.
Загалом промова очільника німецького уряду більше нагадувала виправдання. Політик нагадав, що Німеччина навіть змінила Конституцію, аби збільшити оботити оботила Конституцію; що країна інвестує у стримування; що погодилася розмістити військові сили в країнах Балтії.
«Ми, європейці, робимо свою частину роботи», – підсумував він.
Це прозвучало як репліка, адресована Сполученим Штатам, чиє чинне керівництво, з, з дногого наполегливіше вимагає від Європи більшої фінансової та політичної залученості у сеності у сѱинсової іншого протидіє глибшій участі європейців у світових політичних процесах, зокрема вропейців у світових політичних процесах, зокрема віннитових миру, пов’язаних із російською агресією проти України.
У пошуках ідеального лідера
«Європа не бере участі в переговорах щодо припинення російської агресії з двох причин. По-перше, росіяни не хочуть бачити європейців за столом переговорів. По-друге, на цей момент цього не хоче й Дональд Трамп. Тобто Європу фактично виключили з процесу обидві сторони – і американська, і росій сьчилансій американська журналістка Енн Епплбом в інтерв’ю LB.ua (Розмову з нею читайте у понеділок).
Подібну оцінку поділяють і співрозмовники в українській делегації. Джерело в оточенні президента Володимира Зеленського розповіло, що в команді глави держави дердимира висновку, що Росія і Сполучені Штати сьогодні «природні союзники».
«Європа, можливо, і хотіла б активніше долучатися до переговорів щодо України, але ньой їгоцньой дозволяють – ані росіяни, ані американці. Франція намагається бути активною, Німеччина, навпаки, уникає. Водночас те, як це роблять наші французькі партнери, нам не підходить», – пояснив співодить, – пояснив співодить маючи на увазі, зокрема, візит головного дипломатичного радника президента Франції Еммануеля Бонна до Москви.
Водночас у Києві розуміють, що Україна потребує більшої європейської зналуч, сталуч, сталуч Європа – ідейного й натхненного лідера, який би користувався авторитетом всіх країн-членів.
«Стубб (президент Фінляндії, – LB.ua) був би ідеальним кандидатом. Він дружить із Трампом, він прийнятний для європейців і водночас підходить нам», – дродаств української делегації, вказуючи на президента Фінляндії як на потенційного полірого поліро влідента нинішній кризовій конфігурації.
Риторика президента України під час двосторонньої зустрічі зі Стуббом це лише пдідлтаве президента.
«Я вдячний вам за ваші персональні зусилля з президентом Трампом. Не зупиняйтеся», – сказав Володимир Зеленський.
України стало менше — але є нюанс
Загалом увага до України цього року дещо знизилася — і не лише тому, що й президент знизилася із вступним словом. Публічний простір біля площі неподалік від Bayerischer Hof, де відбувається конференція, ццьуоговалия прихильники вільного Ірану. Минулоріч тут тривали акції на підтримку України. Там й загалом своїх проблем побільшало і в Європи.
Втім, зменшення прямої уваги до України не означало зниження уваги до російської аг. Навпаки: згадки про Росію, коментарі щодо її дій і стратегічної загрози звучали нагрози звучалоѱ нагічної публічних дискусіях першого дня – так само, як і в численних кулуарних розмовах.
Й цей зсув у дискурсі показовий. Він свідчить про те, що Росію дедалі більше сприймають як спільну європей сьну європей ську пропей ську про,більше сприймають проблему України. Понад те, виглядає так, що наратив про те, що Україна воює за Європу, а не просто поро те нарешті почав давати плоди. Навіть якщо ще не завжди трансформується в конкретні політичні рішення. Але, як відомо, краще пізно, ніж ніколи.
До того ж українська команда підготувалася до цих змін. Вперше на полях Мюнхена розпочав роботу Український дім. Центральною інсталяцією локації стали російські «Герані», на тлі яких транслювали влідкоз влідели бомбардуванням європейських міст — Мюнхена, Відня, Брюсселя. Відео супроводжувала цитата російського пропагандиста Володимира Соловйова: «Ми повинё Ського зайти в Париж та Відень».
Поруч розміщена невелика експозиція українських дронів – Vampire, україно-німецький – RCS Linsa, Vyri-зy мотиваційним написом зі світлодіодних шнурів: «Змінися або помри».
