31 березня посла Росії у Молдові Олега Озьорова вчергове викликали до МЗС Республіки Молдова. Там йому заявили, що трьох співробітників російського посольства буде вислано за діяльність, «що суперечить дипломатичному статусу». Це пов’язано з інформацією Служби інформації та безпеки Молдови про те, що ці дипломати допомагали утекти через Придністров’я проросійському депутату молдовського парламенту Олександру Нестеровському. Його підозрюють у незаконному фінансуванні партії скандально відомого Ілана Шора та 19 березня засудили до 12 років ув’язнення.
Це далеко не перший виклик російського посла у Молдові «на килим» за неповні пів року перебування на посаді. Але і Москва не менш регулярно викликає до будівлі МЗС посла Молдови. Схоже, між обома державами розгорілась справжня дипломатична «холодна війна».
Сходознавець-ультранаціоналіст з агреманом
З початком повномасштабного вторгнення влада Республіки Молдова особливо різко відчула загрозу з боку Росії. Тож, хоча і дуже обережно, посилила прозахідний курс. Цього не оминула увагою РФ, яка з новою силою почала використовувати весь свій арсенал інструментів тиску – від газового шантажу до пропаганди. Тож молдовська влада почала активну боротьбу з російським ідеологічним впливом. Осередком, що курує пропагандистські кампанії у Молдові, є посольство Росії. Тому, влітку 2023 року Молдова вислала 22 російських дипломати і 23 представники технічного персоналу, мотивувавши це їхньою діяльністю з дестабілізації Молдови. А у 2024 р. двох російських дипломатів було оголошено persona non grata.
Та найзапекліша боротьба відбувається з персоною посла РФ у Молдові. До осені 2024 року ним був Олег Васнєцов, який активно контактував з проросійською опозицією та «владою» невизнаного Придністров’я. Проте у вересні Росія призначила нового посла у Молдові – сходознавця Олега Озьорова. Він вважається російським ультранаціоналістом та підтримує війну Росії проти України. Крім цього, раніше він займав пост керівника Секретаріату Форуму партнерства Росія-Африка. Саме Озьоров відповідав за саміт Росія-Африка 2023, на якому ПВК «Вагнер» пропонувала свої послуги з «безпеки» африканським лідерам. Однак, Кишинів видав Озьорову агреман, і 24 жовтня він вручив копії вірчих грамот, отримавши змогу офіційно виконувати функцію посла.
Дипломатичний пінг-понг
Початок роботи Озьорова прийшовся на гарячу пору виборів та одразу ж ознаменувався скандалом. У переддень вручення ним копій вірчих грамот на брифінгу офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова, коментуючи перший тур президентських виборів у Молдові, заявила про масштабні репресії Кишинева проти опозиції та втручання у виборчий процес представників ЄС та США. Ці заяви пролунали у відповідь на повідомлення президентки Молдови Маї Санду про підкуп проросійськими кандидатами голосів. Тож Росія відреагувала у традиційному для себе «самі ви такі».
Подальший розвиток подій нагадує дипломатичний пінг-понг. 6 листопада МЗС РФ висловив протест послу Молдови Ліліану Дарію у зв’язку з недружніми дискримінаційними діями Кишинева стосовно російських спостерігачів на президентських виборах. Перед першим туром, 20 жовтня, п’ятьом спостерігачам від Росії було відмовлено у акредитації, а перед другим туром 3 листопада у аеропорту Кишинева трьом російським спостерігачам відмовили у в’їзді до Молдови.
Наступного дня МЗС РФ прокоментував результат президентських виборів у Молдові. Згідно з ним, президентом було переобрано проєвропейську М. Санду. У коментарях лунали традиційні для російської риторики тези про розкол молдовського суспільства «в результаті насильницького насадження владою чужих молдованам ідеологічних та культурних цінностей»; наявність нібито численних порушень та махінацій, що супроводжували виборчий процес; позбавлення права голосу молдовської діаспори у Росії.
Після цього настала черга Озьорова отримувати ноту протесту. Її було вручено 12 листопада через «незаконне та зумисне втручання РФ у виборчий процес у Молдові з метою спотворення результатів президентських виборів і референдуму щодо євроінтеграції». Разом із цим, послу повідомили про падіння двох російських БПЛА на території Молдови 10 листопада, які залетіли туди у день чергової атаки українських об’єктів. Реакція Росії була миттєвою: вже 13 листопада МЗС РФ заявило, що це «голослівні антиросійські випади», адже, нібито, невідомо що це за БПЛА і звідки.
Дипломатична криза в умовах енергетичної
Новий раунд дипломатичної війни припав на початок 2025 року та пов’язаний з енергетичною кризою у Придністров’ї. З 1 січня повністю припинилась подача російського газу через територію України до сепаратного молдовського регіону. Посольство РФ у Молдові через кілька днів опублікувало заяву, в якій звинуватило Кишинів, а також «деструктивну політику кривавого режиму Володимира Зеленського» у енергетичній кризі на території Придністров’я.
Насправді з боку Росії це був звичайний газовий шантаж, який вона намагалась використати для просування власних інтересів. Серед них – демонізація чинної влади у Кишиневі серед придністровців, та примушення Молдови розблокувати переговори щодо Придністров’я у форматі «5+2», який після лютого 2022 року перестав працювати. Тож Озьоров продемонстрував публічну підтримку РФ Придністров’ю, відвідавши 17 січня Придністров’я для зустрічі з «президентом ПМР» Вадимом Красносельським для обговорення енергетичної кризи. Під час цього візиту постійно лунало твердження, нібито це саме Кишинів «блокує постачання газу».
На таку діяльність відреагував молдовський політикум. 24 січня Національна молдовська партія опублікувала вимогу негайного вислання Озьорова, заявивши, що він підтримує сепаратизм та загрожує національній безпеці. І, як відповідь, вже через 3 дні російський МЗС висловив із цього приводу рішучий протест молдовському послу Л. Дарію.
Тимчасом Росія продовжила звинувачувати Кишинів у енергетичній кризі на території Придністров’я. А представник МЗС РФ А. Поліщук 4 лютого, коментуючи ситуацію, наголосив на проживанні у регіоні близько 220 тис. російських громадян. Це був прозорий натяк на те, що РФ може прийняти рішення про необхідність захистити своїх громадян.
Згідно з процедурою, Озьоров має вручити вірчі грамоти президентці М. Санду. Однак його досі не запросили на відповідну церемонію – таким чином Молдова демонструє свій протест Росії. 6 лютого очільниця Республіки Молдова прямо повідомила, що Озьорова поки не запросили для передачі вірчих грамот через зневажливе ставлення у Кремлі до Молдови: «Офіційні особи з Москви кажуть, що держава Республіка Молдова не заслуговує на існування або щось подібне». Того ж дня Озьорова було викликано до МЗС Молдови, де йому заявили про відповідальність РФ та компанії «Газпром» за постачання газу у Придністров’я.
Вже через 4 дні Озьоров дав інтерв’ю «РИА Новости», у якому вчергове повторив про залежність Молдови від Брюсселя, про успішну миротворчу місію Росії у Придністров’ї та загрозу мілітаризації Молдови в умовах «розширення НАТО на схід». Крім цього він висловив сподівання, що після парламентських виборів 2025 року відносини між Молдовою та Росією, які зараз знаходяться у «найнижчій точці за всю історію», покращаться. Таким чином представник Росії непрямо продемонстрував свою підтримку опозиційним, проросійським, партіям Молдови.
То чиї ж безпілотники?
Невдовзі, 13 лютого, Озьорова викликали до МЗС Молдови для чергового висловлення протесту. Він був пов’язаний із тим, що у ніч на 13 лютого на території Республіки Молдова відбувся вибух російських дронів, що, атакувавши українські об’єкти порту Рені, залетіли через україно-молдовський кордон. Послу також продемонстрували фрагменти БПЛА, знайдених у Гагаузії та Тараклійському районі. Російський посол у коментарях заявив, що «дрон може бути і не російським» та не «виключає провокації третіх сторін». Цей інцидент коштував Росії свого культурного центру у Кишиневі – через атаку російських БПЛА влада Молдови вирішила його закрити.
Це рішення викликало бурхливу реакцію росіян. 14 лютого М. Захарова прокоментувала падіння уламків російських дронів на території Молдови, використовуючи улюблену російську тактику «настамнет». Мовляв, невідомо, що це були за БПЛА і взагалі, можливо, їх підібрали на лінії бойового зіткнення та відкинули на молдовську територію в рамках «провокації київського режиму». Ну, або це були уламки ракет українського ППО. А на додачу Захарова заявила про дискримінацію російського посла у Молдові.
Сам Озьоров теж не відставав від керівництва. У інтерв’ю на молдовському телебаченні 25 лютого він, серед іншого, заявив, що погіршення дружніх стосунків між Молдовою та РФ сталось не з вини Росії. І не забув про залякування, натякнувши на «захист інтересів російських громадян» у Придністров’ї, який, за словами посла, є абсолютним зовнішньополітичним пріоритетом РФ.
Посол без аудієнції
Тимчасом минав 5 місяць з моменту початку виконання О. Озьоровим функцій посла РФ у Молдові. А вірчі грамоти президентка у нього так і не прийняла. З цього приводу на початку березня послу Молдови у РФ Л. Дарію було вручено вербальну ноту з вимогою пояснити, власне чому. Приєдналась також опозиція парламенту Молдови, яка вимагала у керівника МЗС Міхая Попшоя пояснень щодо затягування церемоній вручення Озеровим вірчих грамот. Однак парламентська більшість цю вимогу не підтримала.
Епопея з посольством РФ у Молдові триває і надалі. М. Санду продовжує свій протест, не приймаючи вірчі грамоти О. Озьорова, а Росія намагається роздути навколо цього максимально гучний скандал. 19 березня з’явилась інформація про мінування будівлі посольства РФ у Кишиневі. Поліція оточила будівлю, провела необхідну перевірку та не виявила слідів вибухівки. Та для МЗС РФ сам факт появи біля посольства молдовської поліції став приводом для скандалу – там одразу ж заявили про нібито порушення Молдовою Віденської конвенції про дипломатичні відносини 1961 року, адже молдовські правоохоронці кілька годин не дозволяли послу Озьорову потрапити на території посольства.
«Русскій дом», прощавай
Тож, 13 лютого 2025 року МЗС Молдови повідомило про закриття Російського центру науки і культури» у Кишиневі, мотивувавши рішення черговим порушенням повітряного простору країни російськими БПЛА. Російська сторона не визнала цього, адже, відповідно до угоди між Молдовою та РФ про створення та функціонування культурних центрів Молдова мала попередити про намір припинити співробітництво за пів року до закінчення дії договору, тобто, до 2026 року. «Русский дом» – представництво Росспівробітництва, – розгорнув свою діяльність у 2009 році. Він є потужним центром просування російських інтересів через «м’яку силу». Проводячи виставки, концерти, конференції та лекції, «русский дом» не лише підтримував російську культуру та мову в інтересах «російських співвітчизників». Завдяки йому відбувалась також координація проросійських сил у Молдові та поширення серед молдовського населення необхідних Кремлю наративів. Тож закриття «русского дому» – серйозний удар по інформаційній боротьбі РФ всередині Молдови.
Тому недивно, що у коментарі посольства РФ від 20 лютого владу Молдови звинуватили у підтримці «ліберально-глобалістських еліт, що відходять в історію та прагнуть підвищення градусу ескалації українського конфлікту». Реальність, на думку російських дипломатів, змінюється на очах, свідченням чого є американо-російські переговори у Ер-Ріяді, що відбулись 18 лютого. Адже переговори між представниками США та РФ росіяни сприймають як переможний вихід Росії з міжнародної ізоляції.
А 27 лютого М. Захарова заявила, що «русский дом» займається реалізацією виключно гуманітарних, просвітницьких та освітніх проєктів і тут же звинуватила молдовську владу у розмитті ідентичності молдован шляхом «насильницької румунізації». Тему «русофобії» спритно підхопив головним молдовський опозиціонер Ілан Шор, який пообіцяв відкрити у республіці аналоги «русского дома» на базі партійних відділень політблоку «Победа».
Росія досі розглядає Молдову як потенційний майданчик для розпалення нового вогнища нестабільності в Європі. Особливу ставку Кремль робить на парламентські вибори Молдови, що відбудуться цьогоріч. Для підживлення та координації проросійських настроїв традиційно використовується діяльність посольства та російського культурного центру у Кишиневі.
Однак влада Молдови теж активно готується до виборів, намагаючись максимально обмежити можливість для маневру проросійських сил. Використовуючи як привід падіння російських БПЛА на території Молдови, Кишинів закрив «русский дом», зменшивши дію російської пропаганди, що маскувалась під культурну дипломатію.
Після висилки трьох представників російської дипмісії, у посольстві РФ у Кишиневі залишаються 6 дипломатів та 15 допоміжних співробітників. Росія відповіла на дії Кишинева, виславши трьох молдовських дипломатів. Та війна Росії проти України продовжується. Можливі нові провокації на молдовсько-українському прикордонні в районі Придністров’я, чергові «заблукалі» російські безпілотники та звинувачення у «пригнобленні російськомовного населення» з боку Росії. Тож цілком ймовірно, незабаром відбудеться черговий раунд молдовсько-російських дипломатичних воєн.
Ірина Вишня
